Архів категорії: Документознавство та архівна справа

Проблеми та перспективи українського бібліографознавства

У нинішніх умовах виникає нове, інформаційне суспільство. Інформаційне суспільство можна розглядати як продовження еволюції індустріального та постіндустріального суспільства, при цьому спостерігаються найбільш швидкі темпи зростання секторів створення та споживання інформації. Кардинальним чином змінюється роль і місце інформації й знань в діяльності людини, вони перетворюються в один з найважливіших ресурсів, поряд з енергією та корисними копалинами.… Читати далі »

Об’єкти та суб’єкти права у сфері інтелектуальної власності та інформаційної діяльності

Ефективна організація інформаційної діяльності в суспільстві можлива тільки за умов її адекватного правового забезпечення. Доцільність аналізу та практичного застосування законодавства про охорону прав інтелектуальної власності як однієї з гілок законодавства про інформаційну діяльність обумовлена специфікою інтелектуального продукту та його місцем у процесі управління. Справа не лише в тому, що інтелектуального продукту у більшості випадків являє… Читати далі »

Виникнення та розвиток бібліографічної діяльності

Довгий історичний шлях розвитку книжкової справи привів до відокремлення бібліографічної діяльності у самостійну галузь суспільної практики. Якщо в античному світі бібліографія мала синкретичний характер (тобто була нерозчленованою, мало розвинутою), виступала як похідне, супровідне явище історико-літературних занять з книгою, то в епоху повсюдного запровадження книгодрукування (XV–XVI ст.) вона стає фактором загального піднесення національних культур. У XVIII–XIX… Читати далі »

Законодавча база, яка регулює архівну складову в обробці документної інформації

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства є Державний комітет архівів України (скорочено Держкомархів України).

Основні положення законів України про інформаційну діяльність та охорону прав інтелектуальної власності

Законодавство України про інформаційну діяльність в цілому викладено у ряді законів і підзаконних актів. Для ілюстрації наведемо основні положення найважливіших із них. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” поширюється на друковані засоби масової інформації, засновані в Україні, а також на друковані засоби масової інформації інших держав, які розповсюджуються в Україні.

Бібліографічна складова в обробці документної інформації

Основними напрямами бібліографічної діяльності є: 1) створення бібліографічної (вторинно-документальної) інформації всіх видів і форм, 2) доведення БІ (бібліографічної інформації) до споживачів, 3) науково-теоретичне осмислення бібліографії як суспільного явища. Бібліографія, таким чином, є закономірним, органічним сполученням науки і практики.

Інформаційні посередники

Основна суспільна функція інформаційних посередників — забезпечення інформаційних потреб споживачів. Вона реалізується завдяки професійній діяльності посередників з пошуку, збору, обробки, накопичення інформації та представлення її у зручній для споживача формі. Споживач за рахунок професійної діяльності інформаційного посередника отримує такий інформаційний продукт, який він не зміг би отримати іншим шляхом або мусив би для отримання аналогічного… Читати далі »

Закон України «Про інформацію» — базовий правовий акт у системі регулювання інформаційних відносин в Україні

Закон України «Про інформацію» набув чинності 2 жовтня 1992 р. Дія цього Закону поширюється на інформаційні відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства та держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації. Закон установлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного… Читати далі »