Джерела з історії Стародавнього Сходу

Автор | 18.04.2024

Вивчення історії Стародавнього Сходу ґрунтується на значній кількості історичних джерел. Історичне джерело – це будь-який предмет матеріальної чи духовної культури, що містить інформацію про історичні події. Основні джерела з історії Стародавнього Сходу можна поділити на такі види:

  1. Писемні джерела
  2. Пам’ятки матеріальної культури
  3. Етнографічні дані та фольклор
  4. Дані мови
  5. Зміни природного середовища та ландшафту

Писемні джерела. Писемні джерела – це основне джерело історика. Цей вид джерел можна поділити на два під види – місцеві давньосхідні писемні   джерела та пізніші праці античних авторів про історію Східних Держав. До нас дійшов великий комплекс письмових джерел місцевого походження – серед яких можна виділити релігійні тексти (наприклад  Біблія), хронічки, художню літературу, історичні, філософські, медичні трактати які зосереджені в глиняних та кам’яних архівах, бібліотеках та ін. Серед праць історичного характеру потрібно виділити праці давньоєгипетського жерця Манефона та його вавилонського колеги Бероса написані в елліністичний період, і описували історію Єгипту та Вавилонії з давніх-давен до сучасних часів, правда вони не дійшли до нас у повному обсязі.

Античні автори також проявляли інтерес до східних народів.  Серед античних авторів можна виділити праці Геродота, Ктесія, Діадора та Страбона. Геродот ( V ст. )у своїй «Історії» присвяченій подіям греко-перських війн торкається історії, культури Близького Сходу – Єгипту та Месопотамії. Геродот прагне показати читачам історію та культуру народів які входили до складу Персидської імперії. Його свідченні дуже цінні для сучасних дослідників, оскільки дають можливість прослідкувати  уявлення західної людини про Схід. Саме Геродот зародив знамениту дихотомію «Захід-Схід».  Проте слід дуже критично ставитися до свідчень Геродота, оскільки тоді ще не існувало наукової критики джерела і багато свідчень, які Геродот почерпнув від місцевих жителів.

Праці Ктесія ( V ст. ) та Діадора ( I до н. е. ) містять короткі згадки про Ассірійську та Персидські держави, які також як у Геродота засновані на місцевих легендах та сказаннях.

Цікавою є робота Страбона ( I н. е.  ) – «Географія». У своїй праці Страбон описав  кліматичні умови Європи та Азії. Опис Месопотамії Страбоном дуже схожий з описом Геродота, у якого мабуть Страбон і взяв ці свідчення. Страбон крім опису місцевого клімату і природних умов, містить свідчення про звичаї, одяг вавилонян, астрологію, та ін. Крім того Страбон як і Геродот наводить місцеві легенди які вже стали традиційними для античної історіографії – наприклад про Семіраміду.

Хоча писемні джерела дозволяють проводити історичне дослідження, але для комплексності необхідні дані археології – матеріальні джерела. До цього комплексу джерел можна віднести – стародавні гробниці, міста, житла, кераміка, предмети культу та інші.  Матеріальні джерела дозволяють вивчити господарське життя, суспільний устрій, релігійні уявлення давньосхідних держав,які часто  не завжди можна дізнатись з письмових джерел, а інколи особливо для більш ранніх епох, коли практично відсутні писемні джерела, свідчення археології дають практично єдині види джерел.

 Досить довго історична наука не сприймала фольклорні та етнографічні джерела через їх слабку достовірність. Фольклорні джерела  – усні переказна, легенди, казки, міфи дозволяють краще дослідити духовну культуру народів які уже не існують та також доповнити історичну картину, повноту яких не можуть повністю забезпечити писемні та матеріальні джерела.  Великим мінусом є  велика хибність цих джерел, у силу існування в усній традиції. Етнографія – наука про народи, дозволяє дослідити місцеві звичаї, обряди які збереглися з давніх часів, для кращого розуміння культури стародавніх народів.

Дані мови дозволяють прослідкувати культурні взаємовпливи народів, міграції та  відносини народів один з одним.

Екофакти – зміни географічного середовища, хоча і не можна віднести безпосередньо до історичних джерел проте вони дозволяють реконструювати умови існування давніх народів та царств. Так наприклад, сьогоднішні географічні та кліматичні умови Єгипту дуже відрізняються від тих які були три – чотири тисячі років тому, і тому для кращого сприйняття давньоєгипетських письмових та матеріальних джерел необхідно пам’ятати те що клімат був м’якішим і троки прохолоднішим, і пустеля Сахара  була від долини річки Ніл.

Отже, комплексне використання всіх видів джерел дозволяє досить повно реконструювати історію країн Стародавнього Сходу, особливості їхнього господарського та суспільного устою .

Схожі статті

Залишити відповідь