Городельська унія – угода, укладена між польським королем Владиславом II Ягайлом (1351-1434) і великим кннязем литовським Вітовтом (1350-1430) у замку Городля (Городель) на річці Західний Буг 2 жовтня 1413 року на спільному польсько-литовському сеймі.
Комплекс документів Городельської унії складають:
1) акт про прийняття родами польської шляхти литовських бояр під свої герби;
2) акт, яким литовські бояри присягали на вірність польській шляхті, Короні Польській, королю Владиславу II Ягайлу і великому князю Вітовту, обіцяючи в разі смерті Вітовта прийняти великим князем литовським того, кого їм дасть король Владислав або його наступники і польська шляхта;
3) акт, яким Владислав II Ягайло (король польський, верховний князь литовський) та Вітовт (великий князь литовський) визначали характер зв’язку ВКЛ із Короною Польською й надали низку привілеїв литовським боярам, застерігаючи, що ними можуть скористатися лише ті, хто буде уживати герби, дані польською шляхтою.
Причини укладення:
1. Суттєве зміцнення позицій Великого князівства Литовського (ВКЛ) внвслідок перемоги в Грюнвальдській битві (1410);
2. Посилення прагнень литовських князів до здобуття незалежності від Польщі;
3. Готовність поляків на певні поступки задля збереження польсько-литовської унії;
4. Військова загроза з боку німецьких хрестоносців.
Основні положення:
- підтвердила чинність інкорпораційних умов Кревської унії 1385 року, задекларувала повторне об’єднання Корони Польської і ВКЛ в одну державу «на вічні часи»;
- визнання за ВКЛ права на автономію та збереження інституції велико-князівської влади у Литві;
- надання Вітовту прав пожиттєвого правителя ВКЛ під зверхністю польського короля;
- українські землі після смерті Вітовта не переходили під владу польського короля, як це передбачалося Віленською унією (1401), а залишалися у складі Литовської держави;
- уніфікація адміністративно-територіального устрою за польським зразком;
- запровадження у литовських землях власного сейму та столичних і земських вищих урядів (воєводств, каштелянств та ін.), подібних до польських;
- визначено принцип обрання монархів у Польському королівстві та ВКЛ за спільною згодою й ухвалою прелатів (вищі духовні особи в католицькій церкві), магнатів і шляхти обох країн;
- зрівняння у правах і привілеях католицької шляхти Литви і Польщі. Литовці-католики, на відміну від православних, мали можливість повністю розпоряджатися своїми земельними володіннями, які до того належали їм умовно.
Наслідки Городельської унії:
- зміцнення союзу ВКЛ і Польського королівства в боротьбі з Тевтонським орденом;
- унія стала провісником релігійної нетерпимості прокатолицької польської державної влади до православних на підпорядкованих їй землях;
- прокатолицький характер унії створив певні умови для сприйняття населенням ВКЛ культурних здобутків західно-європейської цивілізації;
- призвела до релігійного розколу між православними народними масами й прокатолицькою знаттю у ВКЛ, зокрема і на українських земмлях;
- заклала політико-правові основи для започаткованого ще Кревською унєю процесу трансформації суспільно-політичної структури ВКЛ, її зближення й поступового зрощення з такою ж структурою Польського королівства.
Городельську унію традиційно розглядають, як успіх польської дипломатії, оскільки незважаючи на те, що ВКЛ переживало період піднесення, поляки зуміли навязати йому другорядну роль у новому державному обєдннанні.
Література:
- Шабульдо Ф.М. Городельська унія 1413 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.:Смолій В. А. (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во «Наукова думка», 2004. – 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorodelska_uniya_1413
- Музиченко П.П. Історія держави і права Україн: Навч. посіб. – 4-те вид., стер. – К.:Т-во “Знання”, 2003.- 429 с.
