Під час Другої Світової війни, США та СРСР були союзниками у війні проти держав Осі. Проте, відносини між цими державами були дуже напруженими. З одної сторони, американці вже давно з настроженням дивилися на тиранічний режим правління лідера Радянського Союзу – Йосипа Сталіна, який призвів до мільйонів загиблих людей. З іншого боку, в СРСР не могли пробачити тривалу відмову американців визнавати Радянський Союз, як важливого гравця світової політики, а також пізній вступ США у Другу Світову війну, який призвів до десятків мільйонів жертв серед радянського населення.
Після закінчення війни, обопільні протиріччя переросли в непереборне відчуття взаємної недовіри та ворожнечі. Післявоєнна радянська експансія у Східній Європі лише підтвердила страхи багатьох американців, що СРСР планує встановити контроль над всім світом. Між тим, в СРСР, керівництво країни було дуже занепокоєно американською воєнною риторикою, безкомпромісністю американських політиків та перевагою в озброєнні.
У такій ворожій атмосфері, жодна зі сторін не була повністю винна у Холодній війні, проте, як вважають деякі історики – Холодна війна була неминуча.
Холодна війна: Політика стримування
Ще до закінчення Другої світової війни, більшість американських політиків вирішила, що кращий захист проти радянської загрози є політика «стримування». У 1946 році у своїй знаменитій «довгій телеграмі», американський дипломат Джордж Кеннан (1904-2005) пояснив суть цієї політика: “Радянська влада на відміну від влади гітлерівської Німеччини не є ні схематичною, ні авантюристичною. Вона не проводить свою політику у відповідності жорстко встановлених планів. СРСР не ризикує без потреби. Несприйнятливість до логіки міркувань, Радянська влада вельми сприйнятлива до логіки сили. З цієї причини вона може легко ретируватися – що вона зазвичай і робить – в будь-який момент, коли зустрічає сильний опір. Таким чином, якщо супротивник досить сильний і ясно показує готовність використовувати свою силу, йому рідко доводиться застосовувати силу. Якщо вибрати правильну лінію поведінки в таких ситуаціях, то не виникне необхідності проводити принизливі переговори з противником”.
Президент Гаррі Трумен (1884-1972) погоджувався з тезою Кеннана. Під час вмступу перед Конгресом в 1947 році, Трумен заявив: “Ми повинні підтримувати вільні народи, які чинять опір спробам зовнішньому тиску”. Таким чином, таке мислення сформувало американську зовнішню політику, яка тривала протягом наступних чотирьох десятиліть.
Холодна війна: Атомний вік
Термін «холодна війна» вперше з’явився в есе англійського письменника Джорджа Оруелла, яке було публіковане у 1945 році під назвою “Ви і атомна бомба”.
Політика стримування призвела до збільшення гонки озброєння. Президент США, Гаррі Трумен наголошував на необхідності зупиняти поширення радянської кеспансії по всьому світу. Політика стримування вимагала багато коштів: витрати на оорону в США зросли у 4 рази.
Американські політика наголошували на розробці більш потужних зразків ядерної зброї. Так почалася “гонка озброєнь”. Після того, як у 1949 році в СРСР було створено власну ядерну бомбу, Гаррі Трумен заявив, що необхіно створити, “ще більш потужну, водневу бомбу”. Сталін також продовжив гонку озброєнь.
В результаті, ставки в Холодній війні стали надто високим. Перша воднева бомба була випробувана на атолі Еніветок на Маршаллових островах. Випробування водневої бомби показали, наскільки страшним є ядерний вибух. Вибух створив 25 мильну вогненну кулю, і мав достатньо сил, щоб знищити половину острова Манхеттен. Наступні американські та радянські ядерні випробування призвели до потрапляння великої кількості радіоактивних відходів в атмосферу.
Ядерна загроза дуже вплинула на американську культуру 50-60 років. В США сформувалася своєрідна культура, проявами якої були: масове будівництво приватних бомбосховищ на подвір’ї будинків, постійні навчаня з евакуації у школах та в інших громадських місцях, ядерна тематика в кінематографі, де показувалися наслідки ядерного вибуху, страхітливі мутанти та ін.
Холодна війна поширюється в космос
Космос став ще однією ареною протистояння. 4 жовтня 1957 року була запущенняа радянська міжконтинентальна балістична ракета Р-7, яка вивела на орбіту перший штучний супутник Землі . Запус радянського штучного супутника став неприємною несподіванкою для американців, тепер космос починає розглядатися як новий простір для конфронтації з СРСР.
У 1958 році США запустили свій власний супутник, “Дослідник I”, який був розроблений американською армію під керівництвом німецького вченого Вернера фон Брауна. Це означало, що космічна гонка триває.
У тому ж році президент США Дуайт Ейзенхауер підписав указ про створення “Національного управління з аеронавтики і дослідженню космічного простору” (НАСА), Федеральне агентство присвячене освоєнню космосу, а також декілька програм, спрямованих на використання військового потенціалу космосу. Тим не менш, Радянський Союз був на крок попереду, запустивши першу людину в космос у квітні 1961 року.
У травня 1961 року, після того, як Алан Шепард став першим американцем який побував у космосі, президент Джон Ф. Кеннеді (1917-1963) зробив дуже сміливу заяву, що до кінця десятиліття, американці висадять людину на Місяць . Його передбачення збулося 20 липня 1969, коли Ніл Армстронг, став першою людиною, яка стапила на поверхню Місяця. Ця подія означала перемогу американців в космічній гонці.
Холодна війна: Червона загроза
Холодна війна проявлялася не тільки в “гонці озброяння”, але й і в пошуці ідеологічних противників всередині кожної з країн. Так, У 1949 році, у США була створена “Комісія з розслідування антиамериканської діяльності”, яка займалася пошуком комуністів на території США. Ідеологом антикомуністичної кампанії став сенатор Джозеф Маккарті (1908-1957), який заявляв, що “комунізм проник в усі сфери життя країни”.
Найбільш відомою стала кампанія “Комісії” в Голівуді. Комісія змусила відмовитися від лівих поглядів сотні людей які праціювали в Голівуді, а також свідчити один проти одного. Багато “лівих” письменників, режисерів та акторів потрапили до “чорного списку”, внаслідок чого їм була заборонена творча діяльність в настпне десятиліття.
Крім кампанії проти Голівуду, “Комісія” вела свою діяльність навіть проти працівників держдепартаменту та федерального уряду, внаслідок якого були звільнені сотні держслужбовців, а проти деяких навіть були відкриті кримінальні справи. Також, не оминули репресії ліберальних професорів у американських університетах, більшість з яких були звільнені з роботи.
Холодна війна за кордоном
У червні 1950 році почалася перші військові дії в часи Холодної війни. Прорадянські комуністи Північної Кореї, за підтримки китайських комуністів вторглися на територію Південної, проамериканської Кореї. Американські політики дуже злякалися, побачивши в цих діях, початок радянської експансії по всьому світі. Уряд США вирішив втрутитися в події, щоб не допустити поширення радянського впливу на вьому світу. Гаррі Турмен відправив американські війська до Кореї, проте це не допомогл, війна зайшла в глухий кут, і у 1953 році було підписано перемир’я.
Військові конфлікти наростали. У 1960-х роках, світ ледь не став свідком ядерної війни між США та СРСР, під час Карибської кризи 1962. Проте, після кризи, держави відмовилися від прямих конфліктів, і почали вести воєнні дії в країнах Третього світу. У 1960-х роках США втрутилося в конфлікт між комуністичним Північним В’єтнамом та прозахідним Південним В’єтнамом. США були змушені ввести війська. Конфлікт тривав десять років, американці незмогли перемогти комуністів. Війна у В’єтнамі призвела до поразки США та встановленя комуністичного режиму на всій території В’єтнаму.
Закінчення Холодної війни
Після того, як Річард Ніксон був обраний на посаду Президента США, амириканці починають вести по новому зовнішню політику. Р. Ніксон прагнув перетворити два полюси на декілька. З цією метоу у 1972 році Ніксон вирушає в Пекіну де встановлює дипломатичні відносини з Китаєм, а також виступає в ООН з проханням визнати Комуністичний Китай. У той же час, між СРСР та США починається період “розрядки” – потепління у відносинах. Лідери обох краї походєуються на скорочення ядерного потенціалу та інших типів озброєння.
Незважаючи на зусилля Ніксона, Холодна війна знову починає “нагріватися” за правління президента Рональда Рейгана (1911-2004). Як і багато представників свого покоління, Рейган вважав, що поширення комунізма загрожує світовому порядку. США знову починає підтримувати антикомуністичні режими в країнах Третього Світу.
У часи коли Рейган боровся з комунізмом в країнах Центральної Америки, в СРСР починаються зміни. Новий Генеральний Секретар СРСР Михайло Горбачов (1931) починає з 1985 року політику – “Перебудови” – спрямовану на демокритизацію та лібералізацію країни. Зміни, які прагнув здійснити Горбачов, були наслідком тяжкої соціально-економічної кризи в СРСР. Керівництво СРСР було змішено піти на послаблення впливу в країнах Східної Європи.
У 1989 році в комуністичних країнах Східної Європи відбулися демократичні революції, комуністичні режими впали. У листопаді того ж року, впала Берлінська стіна – символ Холодної війни. У 1991 році розпадається Радянський союз. Холодна війна закінчується.
